|
|
Каталог статей
Без назви
Не любов, не примха й не пригода, —
Ще не всьому зватися дано!
Ще не завжди ж у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно.
І коли Твоя душа воскресла
Знову мчиться у осяйну путь,
Не питай чиї натхненні весла
Темний беріг вміли відштовхнуть.
Не любов, не ніжність і не пристрасть,
Тільки серце — збуджений орел!
Пий же бризки, свіжі та іскристі,
Безіменних, радісних джерел!
|
| Категорія: Поезії Олени Теліги | Додав: tora1616 (17.08.2011)
|
| Переглядів: 772
| Рейтинг: 0.0/0 |
|