|
Каталог статей
Мужчинам
Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!
І ми їх даємо не у залізнім гимні, У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць. Бо швидко прийде день і у завісі димній Ви зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.
Ще сальви не було, не заревли гармати, Та ви вже на ногах. І ми в останній раз Все, що дає життя іскристе і багате, Мов медоносний сік, збираємо для вас.
Гойдайте ж кличний дзвін! Крешіть вогонь із кремнів! Ми ж радістю життя вас напоївши вщерть — Без металевих слів і без зітхань даремних По ваших же слідах підемо хоч на смерть!
|
Категорія: Поезії Олени Теліги | Додав: tora1616 (17.08.2011)
|
Переглядів: 669
| Рейтинг: 0.0/0 |
|